3137 кіберінцидентів за пів року. 37% — проти місцевих органів влади. 33% — пов’язані зі шкідливим програмним забезпеченням, ще 31% — із соціальною інженерією.
Так виглядає український кіберпростір за перше півріччя 2026 року за даними звіту CERT-UA «Кіберзагрози: Україна». Кількість зафіксованих інцидентів зросла на 8% порівняно з попереднім півріччям.
Але цікава тут не лише кількість атак. Змінюється сам підхід зловмисників: дедалі частіше їм не потрібно ламати систему — достатньо переконати людину зробити це за них.
Де атакують найчастіше?
Найбільше інцидентів у першому півріччі 2026 року припало на:
- 37% — місцеві органи влади;
- 22% — урядові організації;
- 9% — сектор безпеки та оборони;
- 8% — енергетичний сектор.
Це не означає, що звичайний користувач поза зоною ризику. Навпаки: саме людина часто стає точкою входу в систему — через лист, повідомлення, фішингову сторінку або завантажений файл.
Що стоїть за більшістю інцидентів?
Понад 88% зафіксованих кіберінцидентів у першому півріччі 2026 року припали на чотири категорії:
33% — поширення шкідливого програмного забезпечення
31% — соціальна інженерія
15% — зараження систем
4,5% — компрометація систем.
Тобто майже кожен третій інцидент — це соціальна інженерія.
І це важливий сигнал: щоб провести атаку, зловмиснику не завжди потрібна складна технологія. Іноді достатньо створити правдоподібну ситуацію, у яку людина повірить.
Основна зброя — довіра
Соціальна інженерія працює через психологію.
Зловмисник може написати:
«Ваш обліковий запис буде заблоковано».
Або:
«Потрібно терміново встановити оновлення безпеки».
Або просто надіслати файл чи посилання, яке виглядає цілком звично.
Людину змушують поспішати, боятися або діяти на автоматі.
І саме в цей момент замість складного злому відбувається простий клік: «Увійти», «Завантажити», «Оновити», «Відкрити».
Навіть знайомий логотип не гарантує безпеки
У першому півріччі 2026 року CERT-UA фіксувала атаки з використанням правдоподібного прикриття.
Зловмисники створювали фальшиві вебсторінки, які імітували ресурси CERT-UA, систему документообігу Верховної Ради України або платформу Brave1.
Користувачу могли запропонувати завантажити нібито «оновлення безпеки» чи «службовий модуль». Насправді файл міг бути інструментом для отримання зловмисниками віддаленого доступу до пристрою.
Тобто небезпечним може бути не лише сам файл.
Небезпечною може бути історія, яку вам про нього розповіли.
Чому такі атаки працюють?
Тому що вони маскуються під звичайні дії.
Ми звикли:
- натискати «Оновити»;
- відкривати документи;
- переходити за посиланнями;
- входити в акаунти;
- встановлювати програми;
- довіряти знайомим логотипам.
Зловмиснику достатньо використати одну з цих звичних дій у правильний момент.
А з розвитком генеративного ШІ створювати переконливі повідомлення, сторінки та інші елементи атаки стає простіше. CERT-UA також відзначає зниження технічного порогу для проведення таких атак.
Як не віддати доступ власноруч?
Перед тим як натиснути на посилання або щось завантажити, варто поставити собі кілька простих запитань:
🔹 Чи очікував я це повідомлення?
Якщо ні — краще не поспішати.
🔹 Хто насправді надіслав посилання?
Перевірте адресу відправника та домен сайту.
🔹 Чому мене змушують діяти терміново?
Поспіх — один із найпоширеніших інструментів маніпуляції.
🔹 Чи справді мені потрібно встановлювати це ПЗ?
Оновлення краще завантажувати через офіційний сайт або магазин застосунків.
🔹 Чи не просять мене вимкнути захист?
Якщо невідомий сайт або програма вимагає вимкнути антивірус чи інші засоби захисту — це серйозний сигнал зупинитися.
Кібербезпека починається до натискання кнопки
Антивірус, оновлення, складні паролі та двофакторна автентифікація залишаються важливими. Але навіть найкращий захист не скасовує необхідності перевіряти те, що ми самі відкриваємо та встановлюємо.
У 2026 році одна з головних проблем — не тільки те, як зламати систему, а й те, як переконати людину відкрити двері самостійно.
Тому просте правило залишається актуальним:
Не поспішайте. Перевіряйте. І не довіряйте посиланню лише тому, що воно виглядає знайомо.
Один зайвий клік може зайняти секунду. Перевірка перед ним — теж.
