За інформацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, фішинг залишається одним із найпоширеніших способів кібератак. За оцінками європейських фахівців, близько 60% усіх первинних кіберінцидентів починаються саме з фішингових повідомлень або підроблених сайтів.
Попри розвиток антивірусів, систем захисту та сучасних технологій безпеки, зловмисники постійно вдосконалюють свої методи та знаходять нові способи обману користувачів.
Як змінився фішинг у 2026 році
Ще кілька років тому шахрайські листи було легко впізнати через помилки в тексті або підозрілі адреси відправників. Сьогодні ситуація змінилася.
Зловмисники активно використовують автоматизацію та штучний інтелект для створення переконливих повідомлень, які майже не відрізняються від справжніх. Крім того, набирають популярності спеціальні сервіси типу «Phishing-as-a-Service», які дозволяють створювати підроблені сторінки входу до популярних сервісів навіть людям без глибоких технічних знань.
Окрему небезпеку становлять фейкові CAPTCHA-перевірки. Користувач бачить знайоме вікно з проханням підтвердити, що він не робот, але фактично виконує шкідливі дії або запускає небезпечні команди на своєму пристрої.
Види фішингу, про які варто знати
Сучасні шахрайські кампанії можуть мати різні форми:
Класичний фішинг (Phishing)
Шахрайські листи електронною поштою, які спонукають перейти за посиланням або ввести свої дані.
Quishing
Шкідливі посилання, приховані в QR-кодах. Після сканування користувач потрапляє на підроблений сайт.
Spear Phishing
Персоналізовані атаки на конкретну людину або організацію. Такі повідомлення можуть містити реальні дані про жертву, тому виглядають особливо переконливо.
Smishing
Шахрайські SMS-повідомлення з посиланнями або проханням надати конфіденційну інформацію.
Vishing
Телефонне шахрайство, коли зловмисники намагаються отримати особисті дані під час розмови.
Whaling
Цільові атаки на керівників компаній та осіб, які мають доступ до важливої інформації або фінансів.
Business Email Compromise (BEC)
Компрометація ділового листування. Шахраї видають себе за керівника, партнера або постачальника та намагаються змусити працівника переказати кошти чи передати службову інформацію.
Deepfake
Підроблені відео або голосові повідомлення, створені за допомогою штучного інтелекту.
Реальні приклади атак
Фахівці CERT-UA регулярно фіксують нові шахрайські кампанії.
Серед останніх випадків — фішингові розсилки від імені освітньої платформи Prometheus, повідомлення через Signal із вкладеними шкідливими файлами, а також масові листи, які видавали себе за офіційні повідомлення CERT-UA. У всіх випадках метою було змусити користувача завантажити шкідливе програмне забезпечення або надати доступ до своїх даних.
Ці приклади вкотре підтверджують: навіть якщо повідомлення виглядає офіційним, варто перевіряти його справжність перед будь-якими діями.
Як захистити себе від фішингу
Щоб зменшити ризик стати жертвою шахраїв, дотримуйтеся простих правил:
✅ Перевіряйте адресу відправника та адресу сайту перед переходом за посиланням.
✅ Не вводьте логіни та паролі на сторінках, відкритих через посилання з листів або повідомлень. Краще самостійно відкрити потрібний сайт або скористатися офіційним застосунком.
✅ Не завантажуйте архіви та виконувані файли з підозрілих джерел.
✅ Не скануйте QR-коди з невідомих повідомлень або оголошень.
✅ Увімкніть двофакторну автентифікацію для важливих облікових записів.
✅ Критично ставтеся до дзвінків, повідомлень або відеозвернень із проханням терміново виконати фінансову операцію чи надати персональні дані.
Висновок
Сучасний фішинг стає дедалі складнішим і переконливішим. Штучний інтелект, автоматизація та нові технології дозволяють шахраям створювати повідомлення, які важко відрізнити від справжніх.
Саме тому уважність користувача залишається одним із найефективніших способів захисту. Перед тим як перейти за посиланням, відкрити вкладення або повідомити свої дані, варто витратити кілька секунд на перевірку інформації. Ці кілька секунд можуть уберегти від втрати доступу до акаунтів, фінансових збитків та інших неприємних наслідків.
Джерело: матеріал Держспецзв'язку України та CERT-UA. Детальніше ознайомитися з оригінальною публікацією можна на сайті Держспецзв'язку.
Джерело інформації
Статтю підготовлено на основі матеріалу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України «Еволюція соціальної інженерії: Держспецзв'язку розповідає про сучасні фішингові кампанії». Ознайомитися з повною версією публікації можна на офіційному сайті Держспецзв'язку.
